ГО "Діти війни столиці України"
Новини
Законодавство
Наші консультації
Зразки документів
Питання/Відповіді
Відгуки
Спогади
Контакти

Чого бідний?

За останні кілька років за рівнем цін і витрат на життя Україна вже давно наздогнала, а то й перегнала Європу. Поряд з цим більшість українців суттєво збідніла та значно зросло майнове розшарування у суспільстві, оскільки в Україні фактично відсутній середній клас, існування якого у нормальному суспільстві зазвичай вирішує проблему розриву між заможністю і бідністю. Нічого дивного, адже понад 2/3 національного багатства зосереджено у руках невеликої кількості сімей, а тому 3 % населення України є багатими і дуже багатими, а 97 відсотків є бідними або дуже бідними.

Одним із критеріїв визначення бідності є прожитковий мінімум, який з 1 січня 2013 р. в Україні для працездатних осіб становить 1147 грн., а для непрацюючих, як і розмір мінімальної пенсії, всього лиш 894 грн., що дає підстави вважати, що у бідності живуть понад 35% населення.

Невдала зовнішня політика влади, спад економіки, запровадження пенсійної реформи як і черговий наступ на соціальні права та рівень соціальної незахищеності громадян України й інші кроки буржуазно-олігархічної влади стали найнебезпечнішими, оскільки вони спричинили масове порушення правового порядку, адже усі соціальні виплати і пільги фактично втратили свій законний характер через зменшення і ручне управління соціальними виплатами, що, фактично, й спричинило збільшення бідності та майнового розшарування у суспільстві.

Нині вже не Закон, а можновладці вирішують кому, як, скільки і коли обмежити, виплатити, а точніше, не виплатити пенсію, надбавку до пенсії, соціальну допомогу, субсидію.

Зубожіння та безлад відбуваються на тлі, коли про себе "любих" можновладці не забувають подбати.

Так при прийнятті бюджету на 2013 рік, попри обіцянки перед виборами щодо скасування пільг і недоторканності депутатів, на відміну іншого неконституційного врегулювання соціальних прав громадян, не призупинено дію статей Закону "Про статус народного депутата", що стосуються депутатських пільг, що автоматично потягло за собою фінансування VIP-гарантій трудових прав народних депутатів. То ж на апарат Верховної Ради в бюджеті 2013р. передбачено понад 900 млн. грн., а тому обрані нами парламентарії, як і раніше, можуть розраховувати на отримання близько 30 тис. грн. допомоги на оздоровлення, безкоштовні путівки для санаторно-курортного лікування, а також на грошову компенсацію для створення "належних житлових умов".

Так само, задля реалізації соціальних ініціатив Президента та підвищення ефективності комунікації із суспільством його адміністрація та кількість чиновників (міністрів) КМУ, як і витрати на їх утримання, збільшились.

Можновладці і досі жаліються на маленьку зарплатню, яка складає понад 30 тис. грн. А як же більшість працюючих людей в Україні живе на зарплатню, що складає меншу суму одного дня утримання депутата (слуги народу) та за офіційними підрахунками становить 2039 грн.!

А їх діяльність? Вона ж антинародна! Результати пенсійної та судової реформи громадяни вже відчули.

Проте громадяни ще не усвідомили і не відчули, чим загрожує введення в дію нового кримінально-процесуального законодавства, зміна трудового законодавства, бажана для Банкової конституційна реформа та ініційована Президентом реформа правоохоронних органів, яка перетворить Україну в поліцейську державу. А дарма, бо буде пізно, коли репресивний механізм монархії що створюється, вже буде працювати в повну силу лише на замовлення можновладців.

Хоча ні, думаю що "покращення" вже відчули громадяни, які потребують соціального захисту, законні права яких порушено, а реальної можливості їх відновити навіть через суд не мають та й судові рішення ось уже понад 18 місяців не виконуються.

Це ж для простих людей в бюджеті немає грошей, і як прожити пенсіонеру, якщо його пенсія складає менше 1000 грн., - після виборів вже нікого не хвилює.

Можновладців нині хвилює, як зберегти свій статус в суспільстві, аби довше в ньому перебувати та ним користуватись.

Яскравим підтвердженням таких бажань є те, що по зрівнянню з 2010 р. фінансування силових і правоохоронних структур у 2013 р. суттєво збільшилось, і ми за прикладом північних сусідів впевнено йдемо до поліцейської держави.

Якщо у 2010 р. на прокуратуру виділялось 1.2 млрд. грн., то в 2013 р. збільшено на 2 млрд., що складає 3.2 млрд. грн. На СБУ в 2010 р виділялось 2.4 млрд. грн., а в 2013 р. збільшено на 1 млрд. та складає вже 3.4 млрд. грн. На армію виділялось 11.3 млрд. грн., а нині - 15.3 млрд. грн., що збільшено на 4 млрд. Попереду всіх МВС, на фінансування якого у 2010 р. виділялось 11.8 млрд. грн., а у 2013 р збільшено на 4.2 млрд. та складає 16 млрд. грн.

Мова цифр є очевидною і не потрібно ніяких спеціальних знань, аби зрозуміти, куди пішли гроші, що вкрай необхідні людям, які потребують соціального захисту та борються за виконання судових рішень.

То ж якщо просто скласти зазначені суми, що свідчать про збільшення видатків на можновладців та силовиків, які мають їх захищати від людей, то вони становлять значно більшу суму коштів, необхідну як для фінансування соціальних законів, так і для виконання судових рішень по соціальних виплатах.

Активістами громадської організації "Діти війни столиці України" ще 07.11.12 за місяць до прийняття державного бюджету на 2013 р. до найвищих державних інстанцій подано колективне звернення, в якому від імені всіх дітей війни та пільговиків вимагали при формуванні державного бюджету на 2013 рік та його прийнятті передбачити і закласти належне фінансування виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни у повному розмірі згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а також передбачити і закласти належні грошові кошти, що необхідні для виконання судових рішень у справах про соціальні виплати задля виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни у повному розмірі згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому, задля додаткового фінансування і безумовного виконання положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ми вдруге вимагали негайного прийняття закону про оподаткування багатства і розкоші, як це зроблено у європейських країнах.

Але ситий голодного не почує.

Ігноруючи рішення Конституційного Суду України №26-рп/08 від 27.11.08 по справі №1-37/08, яким офіційно розтлумачено Кабінету Міністрів України, що законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших Законів, адже держава не може відмовлятись від гарантованих Конституцією та визначених фінансових зобов'язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати, Міністерство фінансів та уповноважений ВРУ з прав людини повідомили, що відповідно до рішень Конституційного суду України від 26.12.11 та 25.01.12. кошторисом надано право уряду визначати порядок та розмір соціальних виплат, виходячи з наявного фінансового стану, а тому розмір соціальних виплат 2013 р. буде визначений постановою КМУ про внесення змін до постанови від 28.12.11 за №1381.

Міністерством юстиції України повідомлено про прийняття 05.06.12 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а законопроект про оподаткування розкоші 12.12.12 з парламенту відкликано КМУ.

Із секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини повідомили, що ЗУ "Про державний бюджет на 2013 р." за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою", передбачено видатки у обсязі 153,9 млн. гривень. До речі, раніше постановою уряду за №856 передбачалась інша сума, що складала 205 млн. грн.

З текстом звернення, відповідями на нього та зразками документів можна ознайомитися на сайті deti-v.org.

Що ж далі? Оскільки прожитковий мінімум, як мінімальна пенсія у 2013 р. в Україні для непрацездатних осіб складає 894 гpн., щомісяця пенсія дітям війни, згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", має бути підвищеною на 268.20 грн., а виплачується лише 62.58 грн., хоча нинішній реформатор Королевська, яка змінила колишнього реформатора Тігіпка, обіцяє збільшити виплати аж на 1%. А як до виборів обіцяла ....

Таким чином, щомісяця у 2013 р. кожного з дітей війни влада безкарно обкрадатиме на суму понад 200 грн.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іванов проти України" від 15.10.09 щодо прийняття державою ефективних організаційних заходів задля усунення порушень положень Міжнародної конвенції з прав людини, що полягають у системному невиконанні судових рішень, за ініціативи уряду Верховною Радою України 05.06.2012 р. прийнято Закон України за N 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Особисто я розцінюю цей закон через призму подальших подій, як окозамилювання віртуозного невиконання приписів Євросуду, оскільки можновладцям разом з тими, хто так і не повернув владу народу, непомітно за 10 хвилин до закриття засідання після невдалих спроб восени 2011 р. прийняти законопроект №9127 та після сумнозвісних рішень кишенькового Конституційного суду України від 26.12.11 та 25.01.12. таки вдалось прийняти майже аналогічний закон, який на практиці за відсутності належного механізму та фінансів важко реалізувати.

Якщо детальніше, то ч.1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 р. за N 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено виконання рішень суду про стягнення коштів з управлінь ПФУ розпорядником бюджетних коштів Державною казначейською службою України шляхом списання коштів з його рахунків, а в разі відсутності у боржника відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою.

Як я вже повідомив, кошторисом на 2013 рік на виконання усіх судових рішень програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" передбачено видатки у обсязі 153,9 млн. гривень, що значно менше, ніж необхідно для сплати коштів, які влада заборгувала людям.

Поряд з цим кількість коштів згідно судових рішень, які набрали чинності та невиконанні, але підлягають безумовному виконанню, складає суму 6 946, 3 млрд. гривень та ще приблизно стільки ж передбачає виплати за судовими рішеннями, які не набрали чинності (знаходяться в апеляційних судах чи не пред'явлені до виконання). Оскільки хтось не пред'явив до виконання, хтось втратив і ще втратить можливість добитися виконання, бо не розібрався в плутанині, хтось зневірився у власних силах, хтось перейшов у інший вимір, а тому припускаю, що фактично необхідна сума набагато менша, ніж зазначена вище.

Та й Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою КМ України від 03.08.2011 р. №845 із змінами, внесеними постановою КМ України від 30.01.2013 р. № 45 є таким, щоб за будь-якої формальної можливості, а точніше - причини, максимально відсіяти бажаючих отримати кошти чи затягнути процес повернення боргів.

Не вірте тим, хто скаже, що немає грошей, чи про бюджет жорсткої економії почне розповідати, - нехай брехуни економлять на своїх витратах, а не на мізерній пенсії простого люду. А якщо не вистачає вище наведених прикладів, де взяти гроші, візьміть ще інший, коли влада, не побажала покласти до державної кишені 24 млрд. гривень, а точніше витягла з неї (з наших) і поклала їх до кишені власників приватних енергетичних монополій, коли списала за рахунок державного бюджету заборгованість приватних підприємств паливно-енергетичного комплексу. Лише цієї суми було б достатньо, щоб профінансувати виплати боргів за судовими рішеннями та повністю виконувати усі поточні зобов'язання перед усіма громадянами, що потребують соціального захисту.

То що з робити? Діти війни знову подали колективне звернення про необхідність збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою".

Окрім того, за нинішніх умов є кілька практичних рекомендацій та порад.

Перша. Тим хто має на руках виконавчий лист чи отримає його ближчим часом за умови, що термін пред'явлення, що визначений в один рік, не закінчився, на підставі ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. за N4901-VI та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою КМ України від 03.08.2011 р. №845 із змінами, внесеними постановою КМ України від 30.01.2013 р. №45, раджу подавати до Державної казначейської служби України заяву про виконання судового рішення, до якої долучити оригінал виконавчого листа, копії судових рішень, копії аркушів паспорта й довідки про присвоєння коду, інформації куди перераховувати кошти, з проханням зареєструвати заяву у відповідному журналі та протягом 3 (трьох) місяців вжити необхідних заходів, направлених на повне і своєчасне виконання судового рішення.

При поданні виконавчого листа необхідно пересвідчитись, що термін його пред'явлення не закінчився. У іншому випадку - необхідно звертатись до суду із заявою про поновлення відповідних строків.

Друга. Можна, як і раніше, направляти виконавчі листи до Державної виконавчої служби, яка має відкрити виконавче провадження по виконанню рішення суду, оскільки Закон N4901-VI передбачає виконання судових рішень в порядку, визначеному Законом "Про виконавче провадження". Так діяти простіше, але довше (як в третій), а тому я не раджу тим, хто може це зробити самостійно в точності як зазначено в першій рекомендації.

Третя. Якщо відділом примусового виконання рішень ДВС відкрито виконавче провадження, але судове рішення не виконано понад шість місяців з дня відкриття виконавчого провадження, на підставі ст. 4 Закону №4901 та з урахуванням визначеного постановами КМУ №845 і 45 Порядку раджу звертатись до ДВС з проханням подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів за судовим рішенням за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду. В разі подання такої заяви керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів Державною виконавчою службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей. Відповідно до п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів керівник органу державної виконавчої служби подає Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акту оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Нині діти війни змушені звертатись до Державної Казначейської служби України, чи до Державної виконавчої служби на підставі чинного законодавства ще й тому, що почастішали випадки безпідставного закінчення виконавчого провадження відділами ДВС через начебто виконання управлінням ПФУ судового рішення в межах своєї компетенції. В переважній більшості суди не бажають скасовувати такі постанови ДВС, як і не бажають встановлювати судовий контроль за виконанням свого ж рішення.

Окрім того, грошові кошти для виплати за судовими рішеннями за період до 2013 р. фактично з коштів управлінь ПФУ стягнути неможливо, оскільки кошти Пенсійного фонду України направляються на поточні виплати.

У разі невиконання судового рішення за рахунок коштів згідно програми КПКВК 3504040 у дітей війни залишається єдина реальна можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Незважаючи на перепони влади, переконаний, що необхідно використати всі можливості, щоб добитися виконання судового рішення, аби люди отримали такі життєво необхідні грошові кошти в якості компенсації за втрачене дитинство і важку працю. Саме тому за ініціативи активістів нашої громадської організації продовжується збір коштів для встановлення пам'ятника дітям війни в м. Києві, аби на камені викарбувати протест проти війни, увічнити пам'ять про втрачене дитинство, про пережиті холод, голод, смерть, розруху, важку працю, що ніколи не повинні повторитись, а також, про необхідність соціальної справедливості, поваги, розуміння, турботи й захисту людей старшого покоління.

Не варто опускати руки та втрачати надію й оптимізм - необхідно боротися за свої права і не миритися з тим положенням чи участю, які відвели нам можновладці. Хоча попереду поряд з фінансово-економічними негараздами, підвищенням вартості життя та комунальних тарифів нас чекає чергове ошуканство з продажем землі, що за масштабами буде значно більше, ніж під час приватизації.

Сьогодні не в моді людяність, правда чи соціальна справедливість. Сьогодні в моді гроші, багатство, розкіш, через що соціальні проблеми чи життя людей будь-якого віку менше всього цікавить нинішніх політиків чи владу вцілому, а тому в боротьбі олігархічних груп за розподіл державного пирога інтереси людини, народу і країни в цій системі не фігурують.

Прикро усвідомлювати, що і ми своїм вибором, своєю хатньою позицією сприяємо такій ситуації, адже ще нікому і ніде у світі не вдалося мирно збороти криміналітет. Життя - це вічна боротьба добра зі злом, а проте воно дуже коротке і нам треба багато встигнути і не варто чекати виконання обіцянок. І де ж той кожух?

Може, в цьому і криється сутність життя простої людини, необдумані вчинки та відсутність дій за очевидної відповіді на просте запитання - "Чого бідний?".....



Валентин Сміхун
голова громадської організації
"Діти війни столиці України"


«Центр Інформаційних Технологій "БРАВО" »