ГО "Діти війни столиці України"
Новини
Законодавство
Наші консультації
Зразки документів
Питання/Відповіді
Відгуки
Спогади
Контакти

Забрали гроші - заберіть і наші болячки!

26 листопада жалобою відзначено чергову річницю з часу голодомору на Україні у важкі 30-ті роки минулого століття. Це була страшна, ні з чим незрівняна трагедія людей незалежно від національності, що жили в Україні. І сталась вона не від якогось стихійного лиха, а від амбіцій та дурості чиновників різних рівнів, через що спричинено голод, від якого загинули мільйони, вимерли цілі родини, села, і в першу чергу люди - малі та старі. Це був прояв дикунства і жорстокості здавалось би в цивілізованому суспільстві. Голодомор визнано геноцидом, оскільки дії його носіїв були умисними та направлені на знищення повністю або частково певної групи людей шляхом створення важких життєвих умов з розрахунком на їх фізичне знищення.

Пройшла річниця. Це вже історія, але ж не всі пам'ятають про гірке та скорботне минуле... Не всі нині дивляться в минуле з вдячністю, а навколо себе, - з повагою і любов'ю. Забули... А вдячність лише вдавана і чорна.

Мало хто, навіть пам'ятаючи історію, робить правильні висновки, адже знову з'являються передумови та можливість зародження аналогічних подій. Чи сьогодні можливі голодомор, геноцид, або грабіж на державному рівні у цивілізованому суспільстві у наші суверенній Україні, - державі, якою бездарно керують новоявлені пани-депутати і чиновники ? На жаль, можливий....

Яскравим прикладом прояву геноциду є ставлення як нинішньої так і попередньої влади до соціально незахищених категорій громадян, у тому числі й до дітей війни. До людей, що відпрацювали на суспільство все своє життя, а нині потребують турботи і захисту, у антинародної влади ставлення інше - зневажливе, цинічне з оскаженілим роздратуванням. В очах купки олігархів діти війни є відпрацьованим матеріалом, що заважає їм отримати додаткові прибутки з меншими затратами та створює небажані для буржуїв проблеми.

То ж завдяки можновладцям та їх прихвосням-чиновникам в Україні незалежно від національності, віри, чи політичних уподобань серед людей знову зародився та поширюється новий вид геноциду, що знищує в них чесних, справедливих, вільних громадян. Не всі можуть збагнути його підступність. На жаль, не всі, тим паче поодинці, можуть його подолати, бо такий геноцид, що породжується брехнею, бездушністю, не прихованим цинізмом злочинної влади, згодом переростає у хронічне захворювання людей, які втрачають надію та віру в людей, у законність і справедливість, несе розчарування та зневіру, знищує почуття гідності та бажання боротись за себе, свої права, що притаманне громадянину. Не має нічого ефективнішого проти такого геноциду, окрім як, об'єднавши зусилля, разом змінити владу в особі нинішніх перших осіб держави та корумпованих чиновників. Просто люди ще не всі стали справжніми громадянами, які, живучи чесно, можуть відстоювати свою людську гідність, своє право та право жити краще.

Мудрий Шіллер говорив: "Правом володіє той, на чиїй стороні сила. Межі наших сил - наші закони".

"Закон дарма існує для тих, у кого не має мужності, ні засобів захищати його" - казав Т. Маколей.

Але у нас в Україні ще відбувається в житті так, як рифмою влучно охарактеризував ровесник нинішніх дітей війни поет Василь Симоненко, - "У нас цікава дуже гра є - дурний дурного обирає, а потім плаче і скавчить, що дуже важко стало жить".

Про що я? Коротко - про вибір кожного й про його наслідки.

За Конституцією України, Людина, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, оскільки утвердження і забезпечення прав й свобод людини є головним обов'язком держави.

Проте в повсякденному житті дітям війни очевидне інше. Ціни безупинно ростуть, життя дорожчає, чиновники, у тому числі вдягнуті в суддівські мантії, іменем України вершать беззаконня, чим в угоду забаганкам першим особам їхньої держави нівелюють правовий порядок в суспільстві та його найголовніші принципи - справедливість, неупередженість, верховенство права.... Поширення такої руйнує основи конституційного ладу України як правової держави, яка свідомо намагається позбавити громадян можливості відновити порушене право через суд.

Як це ще можна пояснити - не інакше як геноцид дітей війни, коли гроші, що вкрай потрібні людям для життя, за судовими рішеннями перестали виплачувати, коли судові рішення приймаються всупереч Конституції, Закону, рішенням Конституційного та Європейського судів але в точності до Постанови КМ України від 06.07.2011 за №745? Чиновників інакше як розбійниками, наділеними владними повноваженнями, назвати не можна, оскільки така держава, що позбавлена правосуддя, є не що інше як банда розбійників.

Постають риторичні і логічні питання. До чого призведе системне порушення прав громадян, положень Конституції і законів? Як довго люди зможуть терпіти несправедливість, підлість, обман і беззаконня можновладців - не слуг народу, а прислужників олігархів? Думаю, прийде час, коли у дітей війни, як у найчисельнішої групи населення нарешті увірветься терпець.

Поки що діти війни брехунам, розбійникам та злодіям кажуть: "Забрали гроші, - заберіть і наші болячки".

А прийде час діти війни скажуть та зроблять так і те, чого заслуговують новоявлені носії неогеноциду.

І ще про теж. Більшість депутатів вже тривалий час системно та планомірно позбавляють простих людей пільг і надбавок. А коли ж себе любих, позбавлять пільг, доплат, дорогих службових авто? Цього не станеться ніколи, бо їм начхати на життя чи здоров'я дитини війни, серед яких також чимало "чорнобильців", адже уряд 28.11.11 відшукав та збільшив на 20 млн. грн. фонд для оздоровлення працівників кабінету міністрів.... От і маєте.... А кажуть - не має грошей... І справді - не має грошей для простих людей, що потребують соціального захисту і допомоги з боку держави.... А для чиновників є! Бо вони як жирували так і жирують, не боячись гніву божого ні осуду людського. А дарма... Породжений несправедливістю гнів людський колись стане карою божою та обов'язково позбавить їх непомірної жадібності і незаслужених привілей. Хоч би місяць прожили можновладці на зарплату робітника чи пенсію ветерана праці! Нічого обирати до нитки, до останнього куска хліба, чи позбавляти можливості вижити соціально незахищених людей!

І наприкінець.

З огляду на вище зазначені події та факти діти війни столиці України на власному прикладі пропонують подавати до правоохоронних органів заяви про злочин в порядку ст. 97 КПК України для притягнення винних посадових осіб Пенсійного фонду України до кримінальної відповідальності за невиплату частини пенсії (підвищення), невиконання судового рішення та перевищення влади й службових повноважень.

Вже кілька місяців чиновники підрозділів Пенсійного фонду України ухиляються від виконання вимог державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень та виплати дітям війни підвищених пенсій. Очевидними є факти порушення чинного законодавства, зокрема - ст. 124 Конституції України і ст. 255 КАСУ, якими передбачено, що судові рішення, які набрали чинності є обов'язковим до виконання всіма посадовими особами на всій території України. Проте стало системним явищем, коли зухвалі й підлі працівники управлінь ПФУ намагаються залякати чи обдурити дітей війни, щоб змусити написати відмову від виплати грошей за судовим рішенням.

Саме тому умисні дії чиновників управління, що пов'язані з невиконанням службовою особою постанови суду, містять ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України. Невиконання рішень суду не може бути виправдане відсутністю (браком) бюджетних коштів, чи недоліками законодавства, на що, як на порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини, в своїх рішеннях неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Оскільки дітям війни не виплачується підвищена пенсія у повному розмірі, що визначена судовим рішення, дії чиновників, що полягають у невиплаті пенсії (її частини), чи іншої установленої законом виплати більше ніж за один місяць, містять ознаки злочину, передбаченого ст.175 КК України.

Окрім того, прикриваючись постановою КМУ від 06.07.11 за №745 та мотивуючи відсутністю коштів для виконання рішення суду і вказівками керівництва, службові особи управлінь пенсійного фонду не виплачують гроші, проте вже протиправно утримують з пенсії багатьох дітей війни індексацію, а, також, зменшують розмір пенсії, підвищення до якої (донарахування) було здійснено відповідно до судового рішення, що вже набрало законної сили. Такі вчинки кваліфікуються як вчинення дій, які явно виходять за межі наданих прав, чи повноважень службових осіб, оскільки правам та інтересам громадян вже заподіяно істотної шкоди (ст. 365 КК України).

Факт перевищення повноважень чиновників підтверджується й нормами ст. 1215 ЦК України, згідно яких навіть безпідставно набуте майно чи отримана пенсія, що надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача, поверненню не підлягають.

То ж боротьба дітей війни з пригноблювачами триває, а результати і наслідки будуть такими, яких насправді держава в особі перших осіб заслуговує, бо не дбає та не поважає старше покоління....



Валентин Сміхун
голова громадської організації
"Діти війни столиці України"


«Центр Інформаційних Технологій "БРАВО" »