ГО "Діти війни столиці України"
Новини
Законодавство
Наші консультації
Зразки документів
Питання/Відповіді
Відгуки
Спогади
Контакти

ДІТИ ВІЙНИ - боротьба триває.

У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.09.10 за N19-рп/2010 у справі №1-40/2010 щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, Верховна Рада України 02.12.10 прийняла Закон України N2748-VI Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким нарешті визначено підсудність справ дітей війни.

Вважаю за необхідне також проінформувати, що Верховною радою України раніше був прийнятий Закон за №7148-VI, яким передбачалась передача справ із загальних (цивільних - місцевих, апеляційних чи касаційного) до відповідних адміністративних судів, у зв'язку з чим апеляційні (загальні) суди відмовляли у відкритті провадження, чи закривали відкрите та повідомляли (дезінформували) дітей війни, що їх справи підлягають направленню (поверненню) до апеляційних адміністративних судів.

То ж на звернення дітей війни щодо прискорення передачі, чи розгляду згідно визначеної підсудності нині апеляційні адміністративні суди з приводу руху справ рекомендують звертатись до апеляційних загальних, оскільки 30.12.10 набрав чинності ЗУ N2748-VI Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого апеляційні скарги, що були подані до 30.12.10, повинні розглядатись відповідними апеляційними (загальними) в порядку адміністративного судочинства. При цьому, апеляційні адміністративні суди будуть розглядати лише апеляційні скарги, що подані після 30.12.10.

Враховуючи зміни та існуючу практику рекомендую дітям війни не чекати, коли апеляційний (загальний) суд нарешті пришле повідомлення про слухання справи, а вже звертатись із скаргами на бездіяльність та клопотанням щодо прискорення розгляду апеляційної скарги відповідача з своєчасним поданням на неї відповідних письмових заперечень.

Разом з тим, ще 13.10.2010 р. Вищий адміністративний суд України своїм листом за №1425/11/13-10 роз'яснив головам апеляційних адміністративних судів необхідність розгляду справ дітей війни в порядку скороченого провадження та задоволення позовних вимог в межах лише 6 місяців.... Цим листом влада вирішила та вказала суддям, що фактично не існує поважних причин для поновлення пропущеного строку для звернення дітей війни до суду та вкотре вочевидь продемонструвала ігнорування низки рішень Конституційного суду, Законів і Конституції України та порушення прав простих громадян. Разом з тим бажання продовжити термін дії своїх повноважень депутати, спираючись на рішення Конституційного суду, в обов'язковому порядку хоч і безпідставно швиденько реалізували.... Чи ж справедливо, - "слугам народу" все, а народу - нічого.

Таким чином мачуха-держава в особі і законодавчої і судової і виконавчої влади підтвердила небажання відновлювати порушене право громадян України щодо виплати заборгованої (невиплаченої) 30% надбавки до пенсії за весь термін, а лиш за останні 6 місяців, створивши для цього шляхом внесення змін до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні обмеження.

Оце і є справжні результати судової реформи, адже влада вказує суддям які приймати рішення по справах дітей війни. При цьому суди не фінансують на належному рівні, а на неслухняних (неугодних) - можновладці напускають контрольно-ревізійні комісії з перевірками щодо використання мізерних коштів на утримання та функціонування судів. Гірко усвідомлювати, що незалежність судової влади як і верховенство права існують лише на папері.

У зв'язку з цим нині суди приймають рішення, якими задовольняють позовні вимоги про виплату дітям війни 30% надбавки за 6 місяців, що в грошовому вираженні складає понад 1000 грн. Переконаний, що такі судові рішення незаконні, оскільки прийняті з грубим порушенням низки чинних Законів та положень Конституції України, а також, унеможливлюють оскарження рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, а потім до Європейського суду з прав людини.

Є також і інші судові рішення, які передбачають виплату за 3 роки, чи інший певний попередній період та в подальшому виплачувати надбавку у повному розмірі щомісяця. Хочу запитати скептиків - то невже це не успіх, що досягнутий завдяки спільним зусиллям? Хіба не ми разом добились виконання державою в особі чиновників Закону через судове рішення? Коли діти війни розуміють, що будуть отримувати пенсію на кілька сотень гривень більшу, ніж до того, то саме після цього починають вірити та за власним прикладом буквально приводять з собою ще інших людей із числа своїх знайомих чи сусідів, що свідчить про одне - люди повірили іншим людям та в себе. Це люди, які пережили та побороли кучмівський режим, були цинічно обмануті помаранчевими чи біло-сердечними олігархами, вже розчарувались у тому, що їх почує нинішня влада, адже серед депутатів нинішньої парламенту, що обслуговують великий капітал та піклуються лише про власні інтереси, немає кому відстоювати права та інтереси простих людей. Саме про це красномовно свідчать останні прийняті закони та законопроекти, прийняття яких заплановано ближчим часом. Якщо один із них (законопроект №7562) буде прийнятий більшістю, то, цілком ймовірно, можновладці фактично позбавлять передбаченого чинними Законами соціального захисту майже всіх громадян України, оскільки, всупереч Конституції України, кабінет міністрів своїми постановами буде визначати розмір чи порядок виплат їх за судовими рішенням соціально незахищеним громадянам. Таким чином влада хоче довести ситуацію з соціальними виплатами до тупикової та абсурдної, щоб у 2012 році напередодні виборів показати свою значимість та популіськими тимчасовими кроками завоювати більше голосів виборців.

Переконаний, що саме тому, не зважаючи на все нові перешкоди, протидію та законотворчу еквілібристику можновладців, необхідно продовжувати боротьбу за права дітей війни навіть в разі їх мінімального порушення, чи за наявності найменшої можливості їх відновити. Саме тому ідеологію соціальної (соціалістичної) справедливості необхідно нести до людей, наповнюючи конкретними справами, а її переваги доводити повсякденними прикладами, щоденною важкою копіткою роботою на практиці реалізовувати захист прав громадян.

Нині, на відміну від пустих обіцянок, для громадян така ідеологія має стати дієвою, і тоді лише в неї повірять та її приймуть від людей, що її несуть.

Саме тоді, свідомі своєї гідності люди зрозуміють та оцінять, хто і що для них зробив, хто і як їх права захищав.

Саме тому наразі не можна призупиняти розпочату роботу - безкоштовну допомогу дітям війни у спільній боротьбі за їх законні права, а крайнє необхідно та важливо продовжувати її більш активно в тому ж руслі.



Валентин Сміхун


«Центр Інформаційних Технологій "БРАВО" »